Моє стажування – це можливість поєднати усе, що ти знав раніше, в щось єдине

Сакартвело
це не тільки про смачну кухню і винні ріки
це про красу
про безмежні горизонти
про музику, яка пронизує душу
про гори, які неможливо описати словами
про море, яке ніжно лоскоче
про людей, які люблять українців і радо допоможуть
це, врешті, про медицину, яка виперджує нашу у своєму розвитку
А стажування – це, безумовно, досвід. Увесь час намагаєшся, наче губка, всотувати усе почуте та побачене, щоб не забути. Занотовуєш так часто і робиш це швидко, наче стеногрфіст. Не відмовляєшся від жодної пропозиції лікарів у чомусь допомогти, а навпаки, ще й допитуєшся чи не з’явилося для тебе якогось завдання.
Моє стажування – це можливість поєднати усе, що ти знав раніше, в щось єдине. Не розмежовувати окремо теорію, практику, деонтологію.
Моє стажування – це про те місце, де ти можеш відчути себе лікарем, який бачить пацієнта, обстежує його, проводить усі необхідні дослідження, а потім правильно пояснює всю отриману інформацію пацієнтові або ж його родичам.
Протягом серпня я мала змогу стажуватися у відділенні Дитячої неврології в Центральній лікарні міста Тбілісі. Я бачила як працює страхова система, як лікар поєднує амбулаторний та стаціонарний прийом (оскільки поняття поліклініки з вузькими спеціалістами там не існує). Я бачила як лікарі доносять до батьків такі діагнози як “Нейробластома”, “Фармакорезистентна епілепсія” і реакцію батьків, яка буває геть неочікуваною. Я навчилася бути більш стійкою, працюючи пліч-о-пліч з професором Наною Татішвілі.
Але моє стажування було незабутнім, в першу чергу, завдяки найкращій Tbilisi August Gang! Thank you for everything! I already miss you, dear Polina, Stas, Laura, Selim, Ayla, Andrzej, Jana, Peter and Mert!
І на завершення:
Грузія – це країна, у яку, безсумнівно, хочеться повернутися!