UKRAINIAN MEDICAL

STUDENTS' ASSOCIATION

angle_01

Відгуки

SERHIY FROLOV

Ось вже три тижні як я закінчив стажування на базі клініки онкології університету Мансури. Дуже хотілось б поділитись кількома думками і враженнями про пройдене стажування та власне саму країну Єгипет.
Так, Єгипет – це не зовсім Україна, у багатьох значеннях. Перш за все, температура. Оскільки у Мансурі я провів весь серпень, стовпчик термометра міг підійматись до 40 і вище градусів на сонці, вночі ж нижче 25 градусів не було. Я спеку переношу чудово, якщо не забувати пити досить води та зайвий раз у полудень не висовувати свого носа під сонце, погода переноситься добре. Лікарня, як і всі палати, приймальне відділення та операційні, обладнані кондиціонерами, тому в приміщеннях температура оптимальна. Розраховувати на опади можна хіба взимку, і те, як пощастить.
База для стажування. Навчання медицині в Єгипті проходить англійською мовою, тому навіть якщо лікарі ведуть обговорення пацієнта арабською, ключові моменти все одно можна зрозуміти. Весь персонал клініки, від лікарів та резидентів до охорони лікарні дуже приязний, навіть якщо вони не володіють англійською, все одно від них можна почути: Hello! Welcome to Egypt! Більшість лікарів володіють англійською на розмовному рівні, часто можна почути класичний британський акцент.:) Оскільки моє стажування проходило в хірургічному відділенні, можливостей до практики було більш ніж достатньо. День операцій чергувався з днем прийому у відділенні. Такого дружелюбного відношення до студентів я не зустрічав ні в українських, ні в польських операційних. Навіть якщо студент має бажання зробити кілька вузлів або просто пошити рану чи потримати гачки на операцію, його допускають до операції та дають помитись. Зразу впала в очі різниця, що на асистування операцій ходять тільки дівчата, або хлопці не зацікавлені, абощо. Кількість проасистованих операцій, як і мастектомій, часткових та радикальних, тиреоїдектомій у різних варіаціях, операціях лапароскопічних, відкритих та ендоскопічних у моєму випадку йшла на десятки, по 3-4 щодня, наскільки вистачало сили в ногах вистояти та протистояти голоду перед обідом. Хірурги дуже вмотивовані вчити молодше покоління, від допусків до операцій та асистування до просто дружнього ставлення як і під час операцій, так і під час обходів, коли резиденти починають зависати від втоми. Цікаво, що під час першого року резидентури молоді лікарі беруть до 26 чергувань на місяць. Як вони згадують, що вдома з’являєшся раз на тиждень, переважно поспати. Скарги на перевантаження клінічною роботою та низькими зарплатами такі ж, як і в нашій медицині, вирішення схожі – приватна практика, або ж у ролі нашої Польщі або Німеччини у них виступає Великобританія, звідси і британські акценти та націленість молодих лікарів підтверджувати свій диплом на Туманному Альбіоні.
День на приймальному відділенні починався о 9.00. На 6 кабінетів з лікарями припадав потік з 140-150 пацієнтів, від оглядів по направленню, самозвернення, так і повторні огляди. Незважаючи на релігійну, мовну та культурну різницю, пацієнти та пацієнтки дуже дружелюбні, згодні потерпіти, поки ви шукатимете будь-яке ущільнення у грудях, у щитоподібній залозі або будь-де. Не варто боятись мовного бар’єру або паранджі, повага до вас як молодих лікарів на високому рівні. Також є можливість залишатись на нічні чергування, що включає вечірні огляди, з 20.00 до 12.00 або і 1.00, обговорення кейсів та просто спілкування з лікарями, часто поїдаючи традиційні єгипетські фалафелі зі закладу навпроти.
Чому саме Єгипет? Згоден, найсучаснішого обладнання на рівні європейських клініках вам не вдасться спостерегти у єгипетських операційних, проте можливостей до практики як молодий хірург у вас дуже багато. Для мене важливо було навчитись і master my surgical skills, що вдалось на ура. На мою думку та думку мого куратора, якщо я б залишився на стажуванні ще б на місяць, міг би виконувати мастектомії самостійно. Як би самі єгиптяни не відгукувались про свою медицину, у ній немає багатьох тих речей, які так не люблять у нашій – «подяка» у вигляді цукерок або грошей в халат, гордовитості старших лікарів та зумисла в конкуренції, показовості в організації та роботі. Окрім того, це зовсім інша культура. Під час стажування мені пощастило побачити святкування Курбан Байраму, мусульманського нового року, зі жертвоприношеннями на вулицях та калюжами крові опісля, побувати в найбільших мечетях Каїру, Александрії та Мансури, поспостерігати, як лікарі моляться на килимках в ординаторській між операціями. Це чудовий досвід, як і для молодого лікаря, так і для кращого досвіду міжкультурного розуміння, аби познайомитись з новими людьми, побачити знамениті місця Єгипту та просто гарно провести час за не такі вже і великі гроші!
#UMSAgoesSCOPE #UMSAexchanges #IFMSA-Egypt #IFMSA

SCOPE
17/06/2020

ANASTASIA BURLAK

Це, мабуть, одна з небагатьох фотографій з мого обміну, де я за роботою (хоча я не пропустила жодного дня). Просто коли дійсно поглинений в процес, залишається мало часу на фото. Чесно скажу, я потрапила не на те дослідження, на яке я хотіла. Це був в якійсь мірі рандом, і я вважаю, що мені пощастило. Свою програму я проходила на базі Public Health Regulation Department (Департамент громадського здоров’я) під керівництвом Dr. Maya Podesta при Міністерстві охорони здоров’я Мальти. Ходили на зустрічі з керівниками підрозділів, вони розповідали про суть їхньої роботи, функції та взаємодія між ланками в межах Міністерства охорони здоров’я та з іншими урядовими структурами.
Одним з найбільш пізнавальних для мене був візит в Infectious Control Unit Mater Dei Hospital (Відділення інфекційного контролю Клініки Матер Дей) і їх політика в напрямку боротьби з антибіотикорезистентністю. Крім того, дуже цікавими були зустрічі з представниками Medical Specialists Accreditation Committee, Social Determinants of Health.

Проекти, в яких я брала безпосередню участь, це – Food Safety Strategy (Стратегія безпечного харчування), Trends in E-cigarettes use (Тренди у використанні електронних цигарок) .
Я формувала анкети, робила огляди літератури, – вважаю цей досвід безцінним, так як це дало мені можливість подивитися під новим кутом на роль системи охорони здоров’я в профілактиці захворюваності населення і зрозуміла наскільки важливою є робота кожної її складової.

Але цей обмін я вважаю неймовірним досвідом не тільки через можливість розвинути професійний потенціал, а також через шанс пізнати людей і їхню культуру. Але про це в наступному пості.
Спасибі величезне за такий безцінний досвід UMSA, MMSA та звичайно IFMSA!

SCORE
17/06/2020

#UMSAgoesSCOPE і вас може взяти

Коли комусь 6 (як-от, скажімо, Ukrainian Medical Students’ Association), то День народження не може тривати лише один день.

Сьогодні, в останню, аеропортну добу мого SCOPE я хочу сказати #дякуюUMSA – і не лише за мою неймовірну поїздку.

У Празі я провела майже календарний місяць, і більшість часу – у пологовому будинку Apolinar. Це дивовижне, чарівне і щасливе місце. Мені давно не 11, але до школи магії я таки дісталась. Цій лікарні майже 200 років, а всередині є сучане обладнання, медичне забезпечення на будь-який смак і лікарі найвищого рангу. І доброта. Багато-багато щирого добра.

Прага загалом – це місто містики і химерної непересічної краси архітектури та краєвидів. Місто ідеального (ну майже) громадського транспорту, чистих вулиць та сміхотливо-майже-серйозних людей. Не буду багато розписувати, їдьте та все відчуєте. #UMSAgoesSCOPE і вас може взяти

ANNA BEZKOROVAYNA
SCOPE
17/06/2020

Моє стажування – це можливість поєднати усе, що ти знав раніше, в щось єдине

Сакартвело
це не тільки про смачну кухню і винні ріки
це про красу
про безмежні горизонти
про музику, яка пронизує душу
про гори, які неможливо описати словами
про море, яке ніжно лоскоче
про людей, які люблять українців і радо допоможуть
це, врешті, про медицину, яка виперджує нашу у своєму розвитку
А стажування – це, безумовно, досвід. Увесь час намагаєшся, наче губка, всотувати усе почуте та побачене, щоб не забути. Занотовуєш так часто і робиш це швидко, наче стеногрфіст. Не відмовляєшся від жодної пропозиції лікарів у чомусь допомогти, а навпаки, ще й допитуєшся чи не з’явилося для тебе якогось завдання.
Моє стажування – це можливість поєднати усе, що ти знав раніше, в щось єдине. Не розмежовувати окремо теорію, практику, деонтологію.
Моє стажування – це про те місце, де ти можеш відчути себе лікарем, який бачить пацієнта, обстежує його, проводить усі необхідні дослідження, а потім правильно пояснює всю отриману інформацію пацієнтові або ж його родичам.
Протягом серпня я мала змогу стажуватися у відділенні Дитячої неврології в Центральній лікарні міста Тбілісі. Я бачила як працює страхова система, як лікар поєднує амбулаторний та стаціонарний прийом (оскільки поняття поліклініки з вузькими спеціалістами там не існує). Я бачила як лікарі доносять до батьків такі діагнози як “Нейробластома”, “Фармакорезистентна епілепсія” і реакцію батьків, яка буває геть неочікуваною. Я навчилася бути більш стійкою, працюючи пліч-о-пліч з професором Наною Татішвілі.
Але моє стажування було незабутнім, в першу чергу, завдяки найкращій Tbilisi August Gang! Thank you for everything! I already miss you, dear Polina, Stas, Laura, Selim, Ayla, Andrzej, Jana, Peter and Mert!
І на завершення:
Грузія – це країна, у яку, безсумнівно, хочеться повернутися!

SOLOMIYA HLUKHOVSKA
17/06/2020